- відвалювання
- отва́л (неоконч. - ещё), отва́лка
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відвалювання — я, с. Дія за знач. відвалювати 1). Відвалювання глини … Український тлумачний словник
підвалювання — я, с. Дія за знач. підвалювати … Український тлумачний словник
відвалювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відвалювальний — а, е. Який призначений (пристосований, використовується) для відвалювання … Український тлумачний словник
відвальний — I відвальн ий а/, е/. Признач. для відвалювання. || у знач. ім. відвальни/й, ного, ч. Те саме, що відвальник. II відв альний а, е. Стос. до відвалу (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
обвал — у, ч. 1) Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. •• Обва/л грошово/ї одини/ці стрімке падіння курсу грошової одиниці щодо курсів вільно конвертованих валют. 2) Купа каміння,… … Український тлумачний словник
відвальний — прикметник земля, порода тощо відвальний прикметник призначений для відвалювання … Орфографічний словник української мови